1. Такий, що знаходиться в безладі, розміщений без системи або порядку; розкиданий у просторі.
2. Розсіяний, незосереджений (про увагу, думки тощо).
3. Розпорошений, розподілений серед кого-, чогось або в різних місцях.
розкиданий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Уранці ж він знайшов розкиданий ятір і ні одного карася. Тільки в березі були сліди немов зверхлюдської ноги і смердючий недокурок у три щиколотки завдовжки, покинутий анциболотом неначе в наругу людському родові.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: прикментик () |