1. Придворний чин у Московській державі XIV–XVII століть, другий за значенням після боярина; особа, що мала цей чин.
2. У Великому князівстві Литовському та Руському — урядовець, який супроводжував князя в поїздках, виконував дипломатичні та адміністративні доручення.
3. У Київській Русі — старший дружинник, наближений до князя, який виконував різноманітні доручення (військові, дипломатичні, судові).