Древослів

Словник Української Мови

  • розладнаність

    Стан порушення нормальної функціональності, цілісності або гармонії чогось; несправність, дезорганізація.

    Психічний або емоційний стан, що характеризується втратою внутрішньої рівноваги, стресом, тривогою або нервовим збудженням.

  • окомірно

    Окомірно — прислівник, що означає: наближено, приблизно, орієнтовно, визначаючи щось на око, без точних вимірів або розрахунків.

  • розлого

    1. (про розміщення, розташування чогось) Широко, просторо, з достатнім місцем між окремими частинами, об’єктами.

    2. (про спосіб життя, перебування) Вільнo, без тісноти, з комфортом, маючи достатньо простору.

    3. (перен., розм.) Не поспішаючи, без поспіху, з розвагою; роздольно.

  • окопник

    1. Рослина родини шорстколистих з товстим корінням, м’ясистим стеблом і дрібними квітками, що часто росте на вологих місцях; живокіст (Symphytum).

    2. Військовослужбовець, який знаходиться в окопі, веде окопну війну; траншейний боєць.

    3. Застаріле: той, хто риє окопи, копач.

  • рефінансувати

    1. Замінити один борговий зобов’язання (наприклад, кредит) іншим, новим, як правило, на більш вигідних для позичальника умовах (нижча процентна ставка, довший термін погашення тощо), часто з метою консолідації кількох кредитів в один.

    2. У фінансових установах — отримати кошти для надання кредитів шляхом залучення коштів з інших джерел (наприклад, від центрального банку або на міжбанківському ринку).

  • окопниця

    1. Жінка, яка мешкає в окопах або тривалий час перебуває в зоні бойових дій, часто виконуючи допоміжні функції (наприклад, господарські, медичні) для військових.

    2. (переносне значення) Жінка, яка живе в екстремальних, спартанських умовах, звикла до труднощів і небезпек.

  • рефінансуватися

    1. (про кредит, позику) Отримати нове кредитування на більш вигідних умовах для погашення попереднього, вже існуючого кредиту.

    2. (про організацію) Змінити структуру капіталу шляхом заміни старих боргових зобов’язань на нові, зазвичай з іншими строками та умовами.

  • окопування

    1. Військовий термін: процес риття окопів, траншей або інших земляних укріплень для захисту особового складу та техніки від вогню противника.

    2. Сільськогосподарський термін: агротехнічний прийом обробки ґрунту, що полягає в створенні навколо рослин (дерев, кущів) неглибоких ровиків-окопів для поливу, внесення рідких добрив або захисту кореневої системи.

  • рефлекс

    1. Автоматична, неусвідомлена реакція організму або окремої його частини на подразнення, що здійснюється за участю центральної нервової системи.

    2. Відбиття, відображення (світла, кольору тощо).

    3. Умовна реакція, автоматична дія, що вироблена внаслідок тривалої практики, досвіду або звички.

  • окопувати

    1. Рити навколо чогось окоп, траншею або рів для захисту, укріплення позиції.

    2. (перен.) Глибоко захищати, обстоювати щось (ідеї, погляди, позицію), часто ізоляційно чи конфронтаційно.