рефлекс

1. Автоматична, неусвідомлена реакція організму або окремої його частини на подразнення, що здійснюється за участю центральної нервової системи.

2. Відбиття, відображення (світла, кольору тощо).

3. Умовна реакція, автоматична дія, що вироблена внаслідок тривалої практики, досвіду або звички.

Приклади:

Приклад 1:
Спрацьовує захисний рефлекс. Навіть арешт брата Петра у Феодосії (через три місяці його випустили) й, очевидно, пов’язані з цим його хворобу і звільнення з роботи згадано якось імперсонально.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тiльки любов боронить вiд страху, тiльки вона єдина здатна нас ослонити, i якщо ми не несемо її в собi, тодi… Тодi… (Я направду не знаю, що тодi, я не знаю, що буде далi з тим чоловiком, якi ще руйнування спричинить чорний смерч, в осердi котрого мотлошить його зцiплену кремiнним стиском фосфорично‑блiду фiгурку, — “чортяче весiлля” на курних осiннiх дорогах, казала менi малiй бабуся: побачиш — оступися, сама вона ще знала кинути в вихра ножем навхрест, i на ножi показувалася кров, а ми тепер спромагаємося хiба засвинячити кухонним рiзаком у коханого мужчину, — жест воно нiби той самий — жест‑копiя, жест‑iмiтацiя, рефлекс родової пам’ятi з убитим всерединi смислом, — жест, яким, замiсть вiдгородитися, тручаєш себе з розмаху в самий вир “чортячого весiлля”). Не треба б, ох не треба гнатись на холодний зоряний блиск безлюбої краси: не тих спiльникiв собi на цiй дорозi єднаємо.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Сам термін «рефлекс» виник пізніше у працях Т.Вілліса – англійського нев- ролога ХVІІ ст. Основні ланки рефлексу, за Декартом: нервовий імпу- льс, що з’являється як підйом найбільш легких часток крові до мозку («тваринні духи»).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”