Словник Української Мови
1. Фотокамера, в якій світловий потік від об’єктиву через систему дзеркал і призм спрямовується у візир, дозволяючи фотографу бачити майже ідентичне майбутньому знімку зображення без ефекту паралаксу.
2. Розмовна назва дзеркального фотоапарата (однооб’єктивного або двооб’єктивного), що походить від його основної конструктивної ознаки — наявності дзеркального видошукача (від англ. reflex camera).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “окорок” — невелика частина туші тварини (свині, вівці тощо) від поперекової кістки до гомілки задньої ноги; також загальна назва м’яса з цієї частини.
2. Рідкісне, діалектне або застаріле позначення молодого, невеликого дерева, куща або їхнього паростка, що бере початок від кореня; кореневий пагін.
1. Біологічний процес утворення кореневої системи у рослин, особливо у відокремлених частин (живців, пагонів, листків) при вегетативному розмноженні.
2. Переносно — процес закріплення, набуття міцних зв’язків із певним середовищем, суспільством, культурою або ідеєю; асиміляція.
1. (у фізіології) Такий, що здатний викликати рефлекс; що є подразником для рецепторів і призводить до виникнення рефлекторної реакції організму.
2. (у медицині) Пов’язаний з виникненням рефлексу або такий, що його спричиняє; рефлекторний.
1. Який має корок або закритий корком (про пляшку, посудину).
2. Який покритий коркою, корковим шаром (наприклад, про дерево).
3. У переносному значенні: ізольований, відокремлений від зовнішнього світу, реальності; замкнутий у собі.
1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з рефлексографією — методом дослідження історії мови, заснованим на вивченні розвитку (рефлексів) праслов’янських звуків у сучасних мовах або діалектах.
2. (у поліграфії) Стосований до рефлексографії — способу друку, при якому фарба переноситься на папір з друкарської форми через проміжну еластичну поверхню (наприклад, офсетний гумовий полотно).
1. (діал.) Дійсність за значенням дієслова “окормити” — надання духовного спрямування, керівництва у релігійних справах, особливо в контексті православної церковної традиції; духовне піклування пастви священнослужителем.
2. (перен., рідко) Опіка, піклування, наставництво у широкому сенсі.
1. Метод дослідження рефлексів (переважно судинних) шляхом графічної реєстрації їх проявів за допомогою спеціальних приладів.
2. У поліграфії: спосіб друку, заснований на принципі перенесення фарби з форми на папер через проміжну еластичну поверхню (циліндр), що дозволяє отримувати якісні відбитки на шорстких матеріалах; флексографія.
1. (про дерево) такий, з якого знято кору; обдертий, очищений від кори.
2. (переносно, про людину) позбавлений чогось, обділений; оголений, обідраний.