Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дійсність за значенням дієслова “окормити” — надання духовного спрямування, керівництва у релігійних справах, особливо в контексті православної церковної традиції; духовне піклування пастви священнослужителем.
2. (перен., рідко) Опіка, піклування, наставництво у широкому сенсі.
Приклад 1:
Адже пізніше, ще у XII ст., вся ця територія окорм лялась Переяславською єпископією (сучасний Переяслав-Хмель- ницький). Загалом, існування мало християнізованих і взагалі нехрис- тиянізованих територій у Київській Русі, зокрема на її сході видається дуже ймовірним 1170.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”