1. Стосовний до окорока, призначений для нього; властивий окороку.
2. Який стосується місцевості Окороків або її мешканців.
-
рефлексотерапія
Метод лікування, заснований на впливі (уколами, нагріванням, електричним струмом тощо) на певні активні точки шкіри, пов’язані через нервову систему з різними органами та системами організму.
-
окорувальний
Який стосується окорування (здирання кори з деревини), призначений для нього.
-
окорувати
1. Зняти кору з дерева, очистити від кори.
2. Перен. Позбавити чого-небудь, обібрати, обдерти.
-
окоруватися
1. (про деревину) Втратити кору, позбутися кори внаслідок природних причин або обробки.
2. (переносно, розмовне) Стати грубим, неввічливим, втратити вихованість; загрубіти в манерах.
-
рефлексуватися
1. (у філософії, психології) Звертати думки на самого себе, аналізувати власні переживання, вчинки, мотиви; займатися самоспостереженням і самоаналізом.
2. (у фізиці, техніці) Відбиватися, повертатися назад (про хвилі, промені тощо).
-
окостенілий
1. Який набув властивостей кістки, перетворився на кістку або покрився кістковою тканиною; закостенілий.
2. Переносно: який став негнучким, нездатним до змін або розвитку; застиглий, закостенілий (про думки, погляди, ставлення тощо).
3. Переносно: який втратив рухливість, чутливість; занімілий, закляклий (про частини тіла).
-
рефлективний
1. (філос.) Пов’язаний з рефлексією, властивий їй; такий, що відображає, аналізує власні думки, переживання, психічні стани.
2. (лінгв.) Зворотний, що вказує на зворотність дії на суб’єкт (про дієслово, займенник тощо).
-
окостенілість
1. Стан, властивість або якість того, що окостеніло; втрата гнучкості, рухливості, здатності до змін або розвитку (переносно).
2. Медичний термін: патологічний стан кісткової або хрящової тканини, що характеризується їх аномальним затвердінням або перетворенням на кісткоподібну структуру.