Словник Української Мови
1. Релігійно-суспільний рух у Західній Європі XVI століття, спрямований на реформування католицької церкви, що призвів до створення протестантизму та розколу західного християнства.
2. (у переносному значенні) Корінне перетворення, оновлення, реформування якої-небудь галузі суспільного життя, науки, мистецтва тощо.
1. Який стосується реформації — релігійного руху в Західній Європі XVI ст., спрямованого на реформування католицької церкви, або протестантських церков, що виникли внаслідок цього руху (наприклад, реформована церква, реформоване віросповідання).
2. Який зазнав реформування, змін з метою поліпшення; перетворений, оновлений (наприклад, реформений календар, реформована орфографія).
Окона — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
Окона — власна назва річки в Україні, лівої притоки Бистриці Солотвинської (басейн Дністра), що протікає в межах Івано-Франківської області.
Політична течія, що виступає за поступові соціальні зміни та поліпшення життя трудящих в рамках існуючого ладу, заперечуючи необхідність революційного повалення капіталістичної системи.
Стратегія та практика досягнення соціальних, політичних або економічних перетворень шляхом поступових реформ, а не радикальних переворотів чи революцій.
1. (діал.) Завершити, закінчити якусь роботу, довести до кінця; зробити останню, завершальну дію.
2. (діал., перев. у заперечних конструкціях) Не мати сили або можливості щось зробити, впоратися з чимось; не змогти закінчити.
1. Прибічник реформаторства, тобто політики поступових змін та удосконалення суспільних інститутів, на відміну від радикальних чи революційних методів.
2. Представник напряму в соціал-демократичному русі кінця XIX — початку XX століття, який виступав за перегляд марксизму та перехід до соціалізму шляхом реформ, а не революції.
3. Учасник або прихильник певної конкретної релігійної, церковної чи громадської реформи.
1. (діал.) Закінчити навчання, здобути освіту, особливо в духовному навчальному закладі (бурсі, семінарії тощо).
2. (діал., перен.) Набути певних знань, досвіду, стати спритним, вправним у чомусь.
1. Прихильниця реформізму — політичної течії, що виступає за поступові соціальні зміни та вдосконалення суспільства шляхом реформ, а не революційних переворотів.
2. Учасниця або представниця реформаторського руху в певній сфері суспільного життя (наприклад, релігії, освіти, мистецтва), що прагне змін і оновлення.
3. (Заст.) Жінка, яка активно проводить або підтримує конкретні реформи, перетворення в якійсь галузі.
О’Коннейль — англізована форма ірландського прізвища Ó Conaill, що означає “нащадок Конналла” (особиста назва, що перекладається як “сильний, як вовк”).
О’Коннейль — прізвище, зокрема відоме завдяки ірландському політику та національному герою Деніелу О’Коннелу (1775–1847), прозваному “Великим визволителем” за боротьбу за емансипацію католиків у Великій Британії.
1. Стосовний до реформізму, пов’язаний із ним; такий, що виражає ідеї реформізму або є його прихильником.
2. Характерний для політичної течії, яка виступає за поступові соціальні зміни та вдосконалення суспільства шляхом реформ, а не революційного перевороту.