1. Який стосується реформаторства, реформаторів або їх діяльності, спрямованої на проведення реформ, перетворень у певній галузі.
2. Який містить у собі ідеї реформування, прагнення до прогресивних змін; такий, що виступає за реформи.
реформаторський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Враховуються також типи трудової поведінки суб’єктів діяльності: ініціативний, виконавчий, пасивний, відхиляючий, реформаторський, творчий, споглядацький, пристосувальницький, руйнівний. Формуючи систему мотивації, необхідно враховувати і чинники мотивації.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |