Значення
-
Особа, яка проводить реформи, здійснює корінні зміни в якійсь галузі суспільного життя, науки, культури тощо.
-
У релігійному контексті — діяч, який ініціює та проводить зміни в релігійному вченні або церковному устрої (наприклад, реформатор християнства).
-
Переносно — новатор, той, хто вносить суттєві нововведення, радикально оновлює щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реформатор, р. реформатора, д. реформаторові, з. реформатора, о. реформатором, м. реформаторі, к. реформаторе