окостенілий

1. Який набув властивостей кістки, перетворився на кістку або покрився кістковою тканиною; закостенілий.

2. Переносно: який став негнучким, нездатним до змін або розвитку; застиглий, закостенілий (про думки, погляди, ставлення тощо).

3. Переносно: який втратив рухливість, чутливість; занімілий, закляклий (про частини тіла).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |