1. Такий, що має ґрунтовні знання, відомості про щось; добре поінформований у певній галузі.
2. Обізнаний (у ролі предикатива). Про стан людини, яка має достатні знання, інформацію про щось.
обізнаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тобто: не надто часто зустрічаєшся з ними, не розмовляєш подовгу, не обізнаний в деталях з їхнім життям — минулим і сьогоднішнім, але водночас дуже гостро й точно відчуваєш їхню людську цінність, певен, чого можна сподіватися від кожного в критичній ситуації, передбачаєш його реакції та оцінки. Словом, сам для себе вирішуєш — чи це метелик-одноденка, чи чіпкий пристосуванець, чи середньоарифметичний обиватель, а чи людина на землі… Саме так — якісно — я знала Володимира Підпалого.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |