розкаряченість

1. Властивість за значенням прикметника “розкарячений”; стан, коли щось розставлене, розкидане в різні боки, незграбно розпростерте.

2. Неприродна, незграбна поза або положення тіла, при якому кінцівки широко розставлені або розкидані.

3. Перен. Неорганізованість, безладдя, хаотичність у розташуванні предметів або в організації чогось.

Приклади:

Відсутні