Значення
-
Властивість за значенням прикметника “розкарячений”; стан, коли щось розставлене, розкидане в різні боки, незграбно розпростерте.
-
Неприродна, незграбна поза або положення тіла, при якому кінцівки широко розставлені або розкидані.
-
Перен. Неорганізованість, безладдя, хаотичність у розташуванні предметів або в організації чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкаряченість, р. розкаряченості, д. розкаряченості, з. розкаряченість, о. розкаряченістю, м. розкаряченості, к. розкаряченосте