1. Процес заготовки, виробництва або видобування кормів для сільськогосподарських тварин.
2. Галузь сільського господарства, що займається заготівлею та виробництвом кормів (силосу, сіна, кормових коренеплодів, комбікормів тощо).
-
кормоготування
Кормоготування — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.
-
кормоготувальний
1. Призначений для готування кормів або пов’язаний із цим процесом.
2. Стосовний до техніки, обладнання або пристроїв, що використовуються для приготування (запарювання, змішування, обробки) кормів для тварин.
-
кормовиробничий
1. Стосовний до виробництва кормів для тварин, пов’язаний із цим процесом.
2. Призначений для виробництва кормів або такий, що займається їх виробництвом.
-
кормовиробництво
Галузь сільського господарства, що займається виробництвом кормів для тваринництва.
Процес виробництва кормів (концентрованих, грубих, соковитих тощо) для годівлі сільськогосподарських тварин.
-
кормобіонт
Кормобіонт — організм, що мешкає в шарі рослинних решток (підстилці) на поверхні ґрунту, наприклад, у лісовій підстилці або в торфі.
-
кормо
1. Кормо — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
2. Кормо — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області.
-
кормний
1. Прикметник до слова “корм” у значенні їжі для тварин; призначений для годівлі худоби, птахів тощо, що містить багато поживних речовин.
2. Такий, що дає багато корму (про рослини, землю, місцевість); багатий на пасовища, сіножаті.
-
кормління
1. Історичний термін, що означає систему утримання посадників, намісників та інших службових осіб у Московській державі (XIV–XVI ст.), при якій вони отримували дохід з земель (право збору податей та судових мит) для власного утримання замість платні з державної скарбниці.
2. У переносному значенні — незаконне отримання вигоди, зиску від посади або служби; хабарництво, користування службовим становищем для особистого збагачення.