кормління

[kormlinnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, що означає систему утримання посадників, намісників та інших службових осіб у Московській державі (XIV–XVI ст.), при якій вони отримували дохід з земель (право збору податей та судових мит) для власного утримання замість платні з державної скарбниці.

  2. (Юриспруденція) –

    У переносному значенні — незаконне отримання вигоди, зиску від посади або служби; хабарництво, користування службовим становищем для особистого збагачення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кормління, р. кормління, д. кормлінню, з. кормління, о. кормлінням, м. кормлінні, к. кормління

Більше записів