Значення
- (Історія) –
Історичний термін, що означає систему утримання посадників, намісників та інших службових осіб у Московській державі (XIV–XVI ст.), при якій вони отримували дохід з земель (право збору податей та судових мит) для власного утримання замість платні з державної скарбниці.
- (Юриспруденція) –
У переносному значенні — незаконне отримання вигоди, зиску від посади або служби; хабарництво, користування службовим становищем для особистого збагачення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кормління, р. кормління, д. кормлінню, з. кормління, о. кормлінням, м. кормлінні, к. кормління