Значення
- (Історія) –
(істор.) Посадовець у Московській державі XIV–XVI століть, який призначався для управління повітами (округами) та отримував право утримувати себе за рахунок місцевого населення («кормитися»), тобто збирати в свою користь певні збори та натуральні податки.
- (Соціологія) –
(переносно, заст.) Той, хто живе за чужі кошти, утримується кимсь; дармоїд, нахлібник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кормлінник, р. кормлінник, д. кормлінник, з. кормлінник, о. кормлінник, м. кормлінник, к. кормлінник