1. (істор.) Посадовець у Московській державі XIV–XVI століть, який призначався для управління повітами (округами) та отримував право утримувати себе за рахунок місцевого населення («кормитися»), тобто збирати в свою користь певні збори та натуральні податки.
2. (переносно, заст.) Той, хто живе за чужі кошти, утримується кимсь; дармоїд, нахлібник.