Древослів

Словник Української Мови

  • розкатка

    1. Технологічна операція обробки металу тиском, при якій заготовка (переважно порожниста) обтискується роликами або оправкою для зменшення товщини стінки, додання форми або підвищення точності розмірів.

    2. Розгортка, розгортання чогось згорнутого в рулон, циліндр або зібраного в компактну форму (наприклад, розкатка килима, доріжки, тента).

    3. У розмовній мові — тривала, недбала їзда або ходьба без певної мети, подорож із відвідуванням різних місць (наприклад, “взяти авто на розкатку”).

    4. У спортивному сленгу — активне катальне відновлення м’язів за допомогою спеціального ролика (фоам ролера) після тренування.

  • обер-кондуктор

    1. У царській Росії та деяких інших країнах — старший кондуктор на залізниці, який керував бригадою кондукторів та відповідав за порядок у пасажирському вагоні або службовий вагон поїзда.

    2. У військовій справі минулих століть — унтер-офіцерське звання у польовій артилерії, а також старший унтер-офіцер у команді понтонерів або в інженерних частинах.

  • розкатник

    1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від діалектного дієслова “розкатати” (розкотити, розгорнути) або прізвиська.

    2. Заст. Той, хто займається розкатуванням (розкочуванням) чогось; робітник, що працює з важкими котками або валунами.

  • розкатниця

    1. Технічний термін для позначення спеціальної машини або пристрою, призначеного для розкатування (розкочування) чогось, наприклад, металу, тіста або інших матеріалів.

    2. Розмовна назва для довгої, пологої гірки, з якої зручно розкочуватися (розкатуватися) на санчатах, ковзанах тощо.

    3. У переносному значенні — про щось, що має витягнуту, пологу форму або сприяє швидкому руху, поширенню (наприклад, “дорога-розкатниця”).

  • обер-кондукторський

    1. Стосовний до обер-кондуктора, що стосується обер-кондуктора (старшого кондуктора в залізничних або трамвайних колективах за часів Російської імперії та радянського періоду).

    2. Призначений для обер-кондуктора, властивий обер-кондукторові.

  • обер-лейтенант

    Військове звання молодшого офіцерського складу в арміях деяких країн (наприклад, Німеччини), що відповідає старшому лейтенанту.

  • розкатування

    1. Дія за значенням дієслова “розкатувати” — переміщення чогось коченням у різні боки або на різні відстані.

    2. Технологічна операція обробки металу тиском, при якій заготовку (звичайно розігріту) прокочують між валками для надання їй потрібної форми, зменшення перерізу або подовження (наприклад, розкатування гарячої болванки в профіль).

    3. Розг. Процес тривалого, неквапливого пересування або подорожі (часто на автомобілі).

  • розкатувати

    1. Розкочувати щось, що має циліндричну або кулеподібну форму, по поверхні, змушуючи котитися в різні боки або на велику відстань.

    2. Розгортати, розплющувати щось згорнуте або складене (наприклад, килим, рулон паперу).

    3. Розподіляти, розрівнювати валком або котком щось сипуче або в’язке (наприклад, асфальт, тісто).

    4. Перен., розм. Розповсюджувати, поширювати (чутки, інформацію).

  • обер-лейтенантський

    Який стосується обер-лейтенанта, належить або властивий обер-лейтенанту.

    Який має військове звання обер-лейтенанта (у деяких іноземних арміях, а також в українських військових формуваннях ХХ століття).

  • обер-майстер

    1. (істор.) Військове звання старшого офіцерського складу в артилерії російської імператорської армії XVIII століття, що відповідало підполковнику; особа, яка мала це звання.

    2. (істор.) Керівник, старший майстер або наглядач на промисловому підприємстві, у цеху (перев. у Російській імперії).