Словник Української Мови
1. Розпастися на частини, зламатися внаслідок удару, навантаження або іншого впливу (про предмети).
2. Втратити працездатність, вийти з ладу (про механізми, пристрої).
3. Перен. Втратити внутрішню стійкість, опірність; зазнати морального або фізичного виснаження, зламатися.
обкруженяти — (дієслово) у технічному сленгу, зокрема в контексті автомобілів, означає встановлювати на транспортний засіб колісні диски значно більшого діаметра або ширини, ніж передбачено заводом-виробником, часто з низькопрофільними шинами, що візуально робить колеса дуже великими щодо арків кузова.
Процес дії за значенням дієслова “розламувати” — поділ чогось цілого на частини шляхом прикладання сили, руйнування зв’язків між складовими елементами.
У техніці, технології — навмисне руйнування, подрібнення матеріалу (гірської породи, руди, будівельних конструкцій) з метою їх подальшого використання або утилізації.
У переносному значенні — порушення цілісності, єдності чогось абстрактного (наприклад, розламування стереотипів, традиційних уявлень).
1. (спеціально) у техніці, будівництві — обробляти, обточувати, надаючи круглої або циліндричної форми, зазвичай за допомогою верстата або іншого обладнання.
2. (переносно, рідко) обводити, оточувати щось по колу; рухатися круговою траєкторією навколо чогось.
1. Розділяти на частини, руйнувати, ламаючи щось ціле або монолітне.
2. Подрібнювати, розбивати на дрібніші шматки (наприклад, тверду їжу, грудки землі).
3. Перен. Спричиняти розпад, розкол, знищувати внутрішню єдність (про явища, об’єднання, стосунки).
4. Розкривати, відчиняти силою, зламувати (наприклад, двері, замок).
5. У техніці: подовжувати, розгинати заломлену деталь, відновлюючи її форму.
1. (розм.) Обертатися навколо своєї осі, кружляти на одному місці.
2. (перен., розм.) Ходити без мети, блукати, вертітися десь поблизу.
1. Розпадатися на частини, руйнуватися від удару, тиску або внаслідок внутрішньої крихкості; тріскатися, ламатися.
2. Перен. Втрачати внутрішню цілісність, стійкість; розвалюватися, розпадатися (про колектив, стосунки, систему тощо).
3. Морфол. Про кригу, льодовий покрив: тріскатися, розколюватися на окремі крижини.
1. Обмотати навколо чогось, обвити щільно кількома шарами (мотузки, нитки, дроту тощо).
2. Перен., розм. Обманом, хитрістю отримати щось від когось, вплинути на когось; ошукати.
3. Розм. Обігнати когось, щось, здійснити обгін по круговій траєкторії або зі значною перевагою.
1. Обмотатися чимсь навколо себе, обгорнутися.
2. Перен. Вміло вийти зі скрутного становища, знайти вихід із труднощів; обійти перешкоди.
3. Розм. Отримати якусь вигоду шляхом спритних, часто нечесних дій; обдурити когось задля власної користі.
1. Який має широкі, розставлені у різні боки лапи або кінцівки; з великими лапами.
2. Розгалужений, що має широко розставлені гілки, відростки (про рослини).
3. Розкритий настільки, що нагадує лапи; широкий і розчепірений.