Словник Української Мови
Буква
1. Змінювати положення чогось зігнутого, випрямляти, робити прямим (про частини тіла, предмети тощо).
2. Позбавляти когось принизеної, покірної постави; змушувати випрямитися, підняти голову (також у переносному значенні).
3. Розгортати, розкривати щось згорнуте або складене.
Приклад 1:
Тоді знову почав обмацувати коліна й лікті, згинати-розгинати хлопчикові зап’ястя та фаланги пальців, млином крутити навколо плечових суглобів його тонкі руки. «Cutis hyperelastica?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
У мене в цей день, як на зло, народився чиряк під коліном, і мені не було сили розгинати ноги. Я поклав рушницю на дроги і хотів їхати на них.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”