орендар

[orɛndɑr] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Особа, яка отримала майно (землю, приміщення, обладнання тощо) в оренду від власника (орендодавця) на певний строк за плату.

  2. Власник або господар земельного наділу, маєтку, який використовує найману працю для його обробітку; великий землевласник-посессор (заст., іст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орендар, р. орендаря, д. орендареві, з. орендаря, о. орендарем, м. орендареві, к. орендарю

Більше записів