оренда

[orɛndɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Надання майна його власником іншій особі (орендареві) у тимчасове користування за певну плату.

  2. Договір, на підставі якого одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) майно у тимчасовне володіння або користування за плату.

  3. Плата, яку вносить орендар за користування взятим у оренду майном.

  4. Тимчасове володіння або користування майном на підставі такого договору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оренда, р. оренди, д. оренді, з. оренду, о. орендою, м. оренді, к. орендо

Більше записів