Словник Української Мови
1. (у спорті, особливо в командних іграх) Відпрацьованість, злагодженість дій команди або окремих гравців у процесі гри, що досягається тренуваннями та спільною практикою; рівень взаєморозуміння та координації на полі.
2. (переносно) Відпрацьованість, чіткість і злагодженість будь-яких спільних дій або процесів, що виконуються групою людей.
1. Процес видалення гірких речовин із продуктів харчування, ліків або сировини шляхом спеціальної обробки.
2. (переносно) Позбавлення чогось неприємного, болісного або складного; усунення гіркоти (емоційної, психологічної).
1. Розподілити між учасниками щось, що виграно, отримано або призначено для спільного використання (гроші, призи, майно тощо).
2. У картярських та азартних іграх — провести гру до кінця, визначивши переможця; також взагалі провести якусь гру, змагання.
3. Розігрувати когось, жартома обдурити, ввести в оману з метою посмішити; інсценувати якусь ситуацію як жарт.
4. У музиці — виконати музичний твір на інструменті; також ретельно впрактикувати, відрепетувати музичний твір.
5. У театрі, кіно — виконати роль, поставити виставу; зіграти якусь сцену, епізод.
6. Розв’язати, вирішити якусь складну справу, ситуацію хитрістю або майстерними діями (розмовне).
1. Позбавити голови, відрубати голову (про людину або тварину).
2. Перен. Позбавити керівництва, лідера; зробити нездатним до організованих дій (про організацію, рух тощо).
1. Розпочати гру, змагання або іншу активну діяльність, пов’язану з ігровим чи змагальним процесом; набути необхідного темпу, напруження в грі.
2. Розгорнути активну діяльність, стати енергійним, жвавим, оживитися (про людину, групу людей або явище).
3. Розпочатися з новою силою, посилитися (про природні явища, почуття тощо).
4. У театрі, кіно: надто нарочито, нещиро, штучно виконувати роль; перегравати.
1. Втратити голову, бути обезголовленим (про живу істоту).
2. Перен. Втратити керівника, лідера, центральну фігуру або організуючий центр, що призводить до дезорганізації, безладу.
1. Організоване заходження, під час якого за певними правилами визначають переможців, що отримують призи, а також сам процес такого визначення.
2. Розігрування, інсценування чогось з метою обману, жарту або з інших причин; проведення гри, матчу, змагання.
3. У картярстві — роздача карт гравцям або хід у грі.
4. У музиці — виконання музичного твору; інтерпретація партії.
1. Позбавлений голови, з відтятою головою (про людину, тварину або їхні тіла).
2. Переносно: позбавлений керівництва, лідера або центрального органу управління, що призводить до безладу або бездіяльності (про організацію, рух, державу тощо).
1. Який стосується розіграшу, призначений для нього.
2. Який має характер розіграшу, жарту, несерйозний.
1. Насильницьке відокремлення голови від тулуба; страта або вбивство шляхом відтинання голови.
2. Позбавлення кого-, чогось керівництва, лідера, центрального органу управління.
3. Медична операція з видалення голови плода при пологах у складних випадках (застаріле).