Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “роздавати”; розподіл, рознесення чогось серед групи людей.
2. Безоплатне надання, передача чогось (часто товарів, продуктів, грошей, подарунків) іншим особам, зазвичай як акт благодійності, реклами або заохочення.
3. У комп’ютерних технологіях (P2P-мережах) — процес передачі даних (файлів) іншим учасникам мережі після їх завантаження.
Приклад 1:
Це був звичайний ранковий рух: «побудка» перевірка, прибирання, потім роздача хліба, чай… За кожним цим заходом гримали засуви, брязчали замки й ключі, клацали кормушки, глухо грюкали двері… Після того як було забрано сміття, відчинилась кормушка й перед нею став роздатчик хліба з величезним кошиком. Спочатку роздатчик зазирнув у камеру, порахував бистрим оком мешканців, а тоді спитав у Ляшенка, що знав своє діло й вже стояв біля кормушки на варті, «скілько?» — і видав двадцять вісім пайок хліба, а тоді ще наміряв сірниковою коробочкою 28 порцій цукру.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”