обезглавлення

[obɛzɦlɑʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Насильницьке відокремлення голови від тулуба; страта або вбивство шляхом відтинання голови.

  2. Позбавлення кого-, чогось керівництва, лідера, центрального органу управління.

  3. Медична операція з видалення голови плода при пологах у складних випадках (застаріле).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обезглавлення, р. обезглавлення, д. обезглавленню, з. обезглавлення, о. обезглавленням, м. обезглавленні, к. обезглавлення

Більше записів