Древослів

Словник Української Мови

  • цькуючи

  • ревівалізм

    1. (в мистецтві) напрям, що прагне до відродження, відтворення або наслідування художніх стилів, форм та принципів минулих епох, особливо в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві.

    2. (у релігії) явище або рух, спрямований на оновлення, активізацію та повернення до уявних чи реальних першоджерел віровчення, часто з метою пробудження релігійного піднесення (наприклад, християнський ревівалізм).

    3. (у суспільному житті) тенденція до відродження, поновлення або відтворення певних ідей, традицій, соціальних практик чи культурних явищ, що вважаються втраченими або занепадними.

  • цюріхський

  • ревізійний

    1. Стосовний до ревізії, призначений для її проведення; такий, що перевіряє, оглядає, контролює (наприклад, про комісію, документи).

    2. У складі історичних термінів: стосовний до офіційного перепису населення та обліку майна для оподаткування (наприклад, ревізькі казки, ревізька душа).

  • цямриння

  • ревізіонізм

    1. Політична, ідеологічна або наукова течія, спрямована на перегляд (ревізію) усталених, загальноприйнятих поглядів, концепцій, теорій або оцінок історичних подій, часто з метою їхнього спростування чи кардинального переосмислення.

    2. У марксистській термінології — напрям у соціалістичному русі кінця XIX — початку XX століття, що виступав за перегляд (ревізію) окремих положень марксизму в умовах, що змінилися.

    3. У сучасному політичному та історичному дискурсі — тенденція до свідомого перекручення, заперечення або применшення встановлених історичних фактів (зокрема, злочинів тоталітарних режимів, геноцидів тощо), що супроводжується спробами їхньої релятивізації або реабілітації.

  • цямрування

  • ревізіоніст

    1. Прихильник ревізіонізму — напряму в політичній теорії чи ідеології, що виступає за перегляд (ревізію) засадничих положень, принципів або офіційних трактувань певної доктрини, часто з метою її оновлення чи пристосування до нових умов.

    2. Дослідник, який переосмислює та ставить під сумнів усталені, загальноприйняті історичні концепції, офіційні версії подій чи авторитетні наукові погляди, пропонуючи альтернативну їх інтерпретацію.

    3. У конкретно-історичному контексті (часто з негативним відтінком) — той, хто свідомо спотворює або заперечує встановлені історичні факти (наприклад, злочини тоталітарних режимів, Голодомор, Голокост тощо), переважно з ідеологічних мотивів.

  • цямрувати

  • ревізіоністка

    1. Жінка, яка переглядає, перевіряє або вносить зміни до чогось, особливо до встановлених поглядів, теорій, історичних концепцій або політичних доктрин, часто з метою їхнього оновлення чи спростування.

    2. Послідовниця ревізіонізму — напряму в марксизмі, що виступав за перегляд (ревізію) окремих положень марксистської теорії.

    3. У політичному та історичному контексті — жінка, яка заперечує або радикально переосмислює загальновизнані (особливо наукові) історичні події, факти чи трактування, часто з ідеологічних мотивів (наприклад, заперечення Голокосту).