1. (в мистецтві) напрям, що прагне до відродження, відтворення або наслідування художніх стилів, форм та принципів минулих епох, особливо в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві.
2. (у релігії) явище або рух, спрямований на оновлення, активізацію та повернення до уявних чи реальних першоджерел віровчення, часто з метою пробудження релігійного піднесення (наприклад, християнський ревівалізм).
3. (у суспільному житті) тенденція до відродження, поновлення або відтворення певних ідей, традицій, соціальних практик чи культурних явищ, що вважаються втраченими або занепадними.