обезглавлений
[obɛzɦlɑʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Позбавлений голови, з відтятою головою (про людину, тварину або їхні тіла).
-
Переносно: позбавлений керівництва, лідера або центрального органу управління, що призводить до безладу або бездіяльності (про організацію, рух, державу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезглавлений, р. обезглавленого, д. обезглавленому, з. обезглавленого, о. обезглавленим, м. обезглавленім