Значення
-
(істор.) Військове звання старшого офіцерського складу в артилерії російської імператорської армії XVIII століття, що відповідало підполковнику; особа, яка мала це звання.
-
(істор.) Керівник, старший майстер або наглядач на промисловому підприємстві, у цеху (перев. у Російській імперії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обер-майстер, р. обер-майстра, д. обер-майстрові, з. обер-майстра, о. обер-майстром, м. обер-майстрі, к. обер-майстре