обер-майстер

1. (істор.) Військове звання старшого офіцерського складу в артилерії російської імператорської армії XVIII століття, що відповідало підполковнику; особа, яка мала це звання.

2. (істор.) Керівник, старший майстер або наглядач на промисловому підприємстві, у цеху (перев. у Російській імперії).

Приклади:

Відсутні