обер-кондуктор

[obɛr-konduktor] Іменник

Буква:О

Значення

  1. У царській Росії та деяких інших країнах — старший кондуктор на залізниці, який керував бригадою кондукторів та відповідав за порядок у пасажирському вагоні або службовий вагон поїзда.

  2. У військовій справі минулих століть — унтер-офіцерське звання у польовій артилерії, а також старший унтер-офіцер у команді понтонерів або в інженерних частинах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обер-кондуктор, р. обер-кондуктора, д. обер-кондукторові, з. обер-кондуктора, о. обер-кондуктором, м. обер-кондукторі, к. обер-кондукторе

Більше записів