розкатник

1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від діалектного дієслова “розкатати” (розкотити, розгорнути) або прізвиська.

2. Заст. Той, хто займається розкатуванням (розкочуванням) чогось; робітник, що працює з важкими котками або валунами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |