розкатниця

[rozkɑtnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін для позначення спеціальної машини або пристрою, призначеного для розкатування (розкочування) чогось, наприклад, металу, тіста або інших матеріалів.

  2. Розмовна назва для довгої, пологої гірки, з якої зручно розкочуватися (розкатуватися) на санчатах, ковзанах тощо.

  3. У переносному значенні — про щось, що має витягнуту, пологу форму або сприяє швидкому руху, поширенню (наприклад, “дорога-розкатниця”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкатниця, р. розкатниці, д. розкатниці, з. розкатницю, о. розкатницею, м. розкатниці, к. розкатнице

Більше записів