розкатка

[rozkɑtkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технологічна операція обробки металу тиском, при якій заготовка (переважно порожниста) обтискується роликами або оправкою для зменшення товщини стінки, додання форми або підвищення точності розмірів.

  2. Розгортка, розгортання чогось згорнутого в рулон, циліндр або зібраного в компактну форму (наприклад, розкатка килима, доріжки, тента).

  3. У розмовній мові — тривала, недбала їзда або ходьба без певної мети, подорож із відвідуванням різних місць (наприклад, “взяти авто на розкатку”).

  4. У спортивному сленгу — активне катальне відновлення м’язів за допомогою спеціального ролика (фоам ролера) після тренування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкатка, р. розкатки, д. розкатці, з. розкатку, о. розкаткою, м. розкатці, к. розкатко

Більше записів