1. Патронімічне прізвище, утворене від імені Юстиніан, що вказує на належність до роду або спадковий зв’язок (син Юстиніана).
2. Історичний термін, який може позначати нащадка, особливо сина, візантійського імператора Юстиніана I (Великого).
Словник Української
Тіснитися, натовплятися, збиратися у великій кількості (про людей, тварин).
Безладно рухатися, метушитися в натовпі.
Перен. З’являтися у великій кількості, тісно один за одним (про думки, образи тощо).
1. (діал.) Велика, густа юрба людей; натовп, ватага.
2. (перен., діал.) Велика кількість чогось, що рухається або зібрана в одному місці; купа, маса.
1. (заст.) Той, хто умисно прикидається божевільним, ненормальним або глузує з себе, щоб висміяти людські вади чи проголосити релігійні істини; блаженний, божевільний заради Христа.
2. (перен., розм.) Про людину, яка поводиться дивно, безглуздо або викликає своєю поведінкою подив чи осуд; дивак, чудернацька людина.
1. (заст., рел.) Божевільна, ненормальна людина, яку вважали обраною Богом; блаженна.
2. (перен., розм.) Дивакувата, ексцентрична людина, що поводиться незвично або безглуздо.
1. У православ’ї та католицизмі — блаженний, святий, який зрікався мирських благ, зовнішньо вдавав божевільного або нерозумного заради духовного подвижництва та служіння Богу, часто пророкував або висловлював істину в ексцентричній формі.
2. Переносно — людина, яка поводиться дивно, ексцентрично, безглуздо; чудак, дивак.
3. Застаріле — божевільна, нерозумна людина; безумець.
1. Навмисно поводитися як божевільний, прикидатися ненормальним, часто з релігійних мотивів або з метою висміювання суспільних норм.
2. Робити безглузді, несерйозні вчинки; поводитися дурнувато, безтолково.
1. Поводитися як юродивий, навмисно виявляти дурість, чудакувати, прикидатися божевільним.
2. (У переносному значенні) Поводитися несерйозно, дитячо, пусто; дуріти, витівки робити.
1. Діалектна назва птаха з родини в’юркових, що мешкає в лісовій зоні Євразії; в’юрок (Fringilla montifringilla).
2. Рідкісне прізвище українського походження.
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “юрка” у значенні “горлиця” (пташка роду голубів).
2. Рідкісне народне або діалектне зменшувально-пестливе прізвисько, похідне від імені Юрій або Юрко.