drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Ю

  • юшка

    1. Рідка частина супу, бульйону, відвар, у якому варили м’ясо, рибу, гриби чи овочі.

    2. (у діалектах) Риб’ячий суп, уха.

    3. (переносно, розм.) Суть, основа чогось; головний зміст, “м’ясо” справи.

  • юшковар

    Юшковар — власна назва українського заводу з виробництва м’ясних та рибних консервів, зокрема популярних консервованих супів (юшок), що діяв у ХХ столітті.

    Юшковар — загальна назва (на позначення типу) консервованого супу, звареного та герметично закритого в банку, за аналогією з продукцією однойменного заводу.

  • юхимович

    Юхимович — українське прізвище, що походить від імені Євхим (Єхим, Юхим) та вказує на походження від батька з цим іменем (син Юхима).

  • юхт

    1. (історичне) Шкіра великої рогатої худоби, особливо ялова, спеціально оброблена дьогтем або іншими жировими речовинами; дублена шкіра, що використовувалася для виготовлення підметів, чобіт, ременів тощо.

    2. (діалектне) Шматок, клапоть, звичайно про тканину або шкіру.

    3. (діалектне, переносне) Про людину незграбної, товстої статури.

  • юхта

    Юхта — виділена шкіра великої рогатої худоби, яку виготовляють шляхом особливого дублення (переважно олійного) із застосуванням березового дьогтю; застосовується для виготовлення взуття, сідла, технічних виробів.

    Юхта — міцна, м’яка та водостійка шкіра, зазвичай темно-коричневого кольору, отримана в результаті юхтового (ольоно-дьогтяного) дублення.

    Юхта — розмовна назва виробів (наприклад, чобіт) з такої шкіри.

  • юхтовий

    1. (заст.) Те саме, що юхтяний: виготовлений з юхти (шкіри, вичиненої на росіллі з дьогтем), призначений для виготовлення юхти або пов’язаний з нею.

    2. (перен., розм.) Про колір або відтінок: темно-коричневий, насичений, як колір дьогтю або виробленої юхти.

  • юц

    ЮЦ — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Львівської області.

  • юшник

    Юшник — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.

  • ююба

    1. Плод рослини зла-зізіфус (Ziziphus jujuba), також відомий як китайський фінік, що має овальну або грушоподібну форму, солодкий смак та використовується в їжу, часто у висушеному вигляді, а також у медицині.

    2. Невелике дерево або кущ родини жостерових (Rhamnaceae) з колючими пагонами, дрібними квітами та цінними плодами, поширене в теплих регіонах Азії; зла-зізіфус, унабі, китайський фінік.