Юстинович — українське прізвище, утворене від чоловічого імені Юстин (від латинського Justinus — «справедливий») за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на належність до роду, сина певної особи (син Юстина).
Категорія: Ю
-
юстирний
1. Стосовний до юстира, пов’язаний з ним.
2. Призначений для юстирування (налагодження, регулювання) точних механізмів або оптичних приладів.
-
юстирований
1. (про вимірювальні прилади, механізми) такий, що пройшов юстирування; налагоджений, відрегульований для забезпечення правильної роботи та точності показів.
2. (у поліграфії) такий, що пройшов юстирування; вирівняний, підігнаний (про сторінки, шпальти, елементи складання друкованої форми).
-
юстирувальний
1. Призначений для юстирування (налаштування, регулювання) точних механізмів, вимірювальних приладів або оптичних систем; що стосується приведення чого-небудь у правильне положення, відповідність заданим параметрам.
2. Стосований до юридичного вирівнювання, узгодження правових норм або документів (застосовується переважно у спеціалізованих контекстах).
-
юстирувальник
1. Фахівець, який займається юстируванням (налаштуванням, регулюванням) точних приладів, механізмів або оптичних систем для забезпечення їх правильної роботи.
2. Робітник, що виконує операції з точної регулювання та вивірювання деталей, вузлів або готових виробів у машинобудуванні та приладобудуванні.
-
юстиціарій
1. (істор.) Посадовець у середньовічних європейських державах, який виконував судові, адміністративні та фінансові функції, часто — головний суддя або намісник короля в регіоні.
2. (істор., у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій) Судова посада; суддя, який розглядав справи в земських, гродських та підкоморських судах.
3. (перен., книжн.) Символ правосуддя; людина, яка стоїть на захисті закону і справедливості.
-
юстиція
1. Система судових установ, що здійснюють правосуддя; судочинство.
2. Відомство, що керує судовою системою та забезпечує її функціонування (наприклад, Міністерство юстиції).
3. (Переносно) Правосуддя, справедливий суд.
-
юстиц-колегія
Юстиц-колегія — центральний орган державного управління (колегія) у Російській імперії в XVIII столітті, заснований 1717 року на зміну Помісному та Земському приказам, який відав судочинством, земельними суперечками та розглядав апеляції на рішення судів.
Юстиц-колегія — одна з колегій, створених Петром I за зразком шведських державних установ, що входила до системи центральних органів виконавчої влади та відповідала за функціонування судової системи, слідство, в’язниці та загальний нагляд за судочинством у країні.
-
юстівний
1. Стосовний до Юсти, пов’язаний з нею; властивий Юсті.
2. Належний Юсті, характерний для неї.
-
юстований
Юстований (від лат. justus — правильний, справедливий) — такий, що був підданий процедурі юстування; вивірений, відрегульований, точно налаштований для коректної роботи (переважно про точні механізми, інструменти або прилади).
У поліграфії та палітурній справі — підрізаний, обрізаний по формату з усіх боків для того, щоб усі примірники видання мали однакові розміри та акуратний зовнішній вигляд.