Категорія: Р

1. Публічне виступ, промова або звернення, що транслюється радіомовленням.

2. Окрема передача або частина радіопрограми, присвячена виступу однієї особи чи колективу (наприклад, концертний номер, лекція, інтерв’ю).

1. Висока споруда (вежа, щогла, мачта), призначена для розміщення антен радіозв’язку, радіомовлення або телебачення.

2. Телевізійна або радіомовна вежа, що є інженерною спорудою для ефективного поширення радіохвиль на значні відстані.

1. Процес виявлення, визначення місцезнаходження або ідентифікації об’єктів (літаків, кораблів, рухомих цілей) за допомогою радіолокаційних пристроїв, що базуються на принципі відбиття радіохвиль.

2. Технічна дисципліна або розділ радіолокації, що вивчає методи та засоби виявлення об’єктів за допомогою радіохвиль.

1. Фізичне явище, при якому радіохвилі, що падають на поверхню або об’єкт, частково або повністю повертаються (відбиваються) назад у простір.

2. Відбитий радіосигнал, який приймається радіолокаційною станцією і несе інформацію про об’єкт, що його викликав (наприклад, про його відстань, розміри або форму).

3. У радіолокації — характеристика об’єкта, що описує його здатність відбивати радіохвилі, часто виражена через ефективну площу розсіювання.

Прилад для вимірювання відстаней за допомогою радіохвиль, що працює на принципі визначення часу поширення радіосигналу від джерела до об’єкта та назад.

Радіотехнічна система (зазвичай на літальних апаратах або супутниках), призначена для картографування рельєфу поверхні планети шляхом вимірювання відстані до неї.

1. (медицина) Спосіб лікування, що полягає у впливі на організм людини або тварини певними дозами радіоактивного випромінювання з метою відновлення порушених функцій органів і тканин.

2. (техніка) Процес відновлення працездатності радіоелектронної апаратури, вузлів або обладнання шляхом ремонту, заміни деталей та налагодження.

Радіовізор — застарілий побутовий прилад, що поєднує в одному корпусі радіоприймач і телевізор.

Радіовізор — власна назва моделей радіотелевізійних комбінованих приладів, що випускалися в СРСР (наприклад, “Білорусь-110”, “Верховина-3”).

Радіовізування — метод дистанційного дослідження атмосфери, при якому за допомогою радіозонду, що піднімається на кулі-зонді, вимірюють вертикальний розподіл температури, вологості, тиску та інших параметрів.

Радіовізування — процес здійснення таких вимірювань, регулярна оперативна процедура в метеорології для отримання даних про стан атмосфери.

1. Військове протистояння, у якому радіозв’язок, радіоелектронна розвідка та радіоелектронна боротьба (придушення, блокування) є ключовими засобами впливу на противника для отримання переваги, зокрема шляхом порушення його систем управління та зв’язку.

2. Історично: складова частина інформаційної війни, що полягала у використанні радіостанцій для пропаганди, дезінформації та психологічного впливу на населення і армію противника під час збройних конфліктів XX століття.