Категорія: Р

Радіовікно — власна назва популярної української радіопрограми (пізніше — радіостанції), що існувала з 1992 по 2016 рік, відома музичним та інформаційним форматом, орієнтованим на молодіжну аудиторію.

Радіовікно — період часу в ефірі радіомовлення, спеціально виділений для певної тематичної програми, передачі або виступу окремого виконавця.

Радіовікно — технічний термін для позначення діапазону частот або певного каналу, через який здійснюється радіомовлення чи зв’язок.

Прилад для вимірювання швидкості та напряму вітру на висоті, що працює на основі відстеження руху радіозонда або спеціального радіопередавача, підвішеного на повітряній кулі.

1. Система керування рухом транспортних засобів (літаків, кораблів, автомобілів) на відстані за допомогою радіозв’язку та спеціальних команд, що передаються оператором.

2. Технологія або процес дистанційного керування об’єктом (наприклад, безпілотним апаратом, роботом) засобами радіопередачі сигналів.

3. (Заст.) Назва однієї з ранніх систем радіонавігації для літаків.

Радіовсесвіт — власна назва науково-популярного радіопроєкту, присвяченого астрономії та космосу, який виходив на українському радіо.

Радіовсесвіт — загальний термін для позначення частини Всесвіту, яку можна досліджувати за допомогою радіотелескопів через випромінювання або поглинання радіохвиль космічними об’єктами та середовищами.

Радіовуглець — радіоактивний ізотоп Карбону-14 (¹⁴C), що утворюється в атмосфері під дією космічного випромінювання та використовується для визначення віку органічних речовин у радіовуглецевому методі датування.

Радіовуглець — загальна назва для радіоактивних ізотопів вуглецю (переважно Карбону-14, рідше — Карбону-11), що застосовуються як радіоактивні мітки в біологічних, хімічних та медичних дослідженнях.

1. Технічний комплекс, що включає радіопередавальні та радіоприймальні засоби, апаратуру зв’язку та допоміжне обладнання, призначений для організації радіозв’язку на певній території або для певного кола споживачів.

2. Підприємство, установа або структурний підрозділ, що забезпечує трансляцію радіопрограм через мережу гучномовців (радіотрансляційна мережа) у населених пунктах, на підприємствах або в навчальних закладах.

3. У військовій справі — елемент системи радіозв’язку, пункт розгортання радіостанцій для забезпечення управління військами.

Технологічний процес вулканізації гуми та гумотехнічних виробів, при якому нагрівання матеріалу до температури вулканізації здійснюється шляхом опромінення його потужними електромагнітними хвилями (частіше за все у діапазоні ультрависоких частот — УВЧ), що призводить до однорідного і швидкого нагріву по всьому об’єму виробу.

1. Інформаційна програма на радіо, що за формою та змістом нагадує друковану газету; регулярна радіопередача, у якій повідомляються новини, коментуються події, читаються кореспонденції тощо.

2. Застаріла назва для радіоприймача (приладу для прийому радіомовлення), що була поширена на початку розвитку радіомовлення.