Значення
-
Велика структурна частина книги, документа або будь-якого тексту, що об’єднує менші підрозділи (глави, параграфи) і має самостійну назву або номер.
-
Самостійна тематична частина в складі наукової дисципліни, курсу, програми або галузі знань.
-
Окрема рубрика, відділ у систематизованому переліку, класифікації, зведенні правил або законів.
-
Відокремлена частина, ділянка чогось цілого (наприклад, розділ у музеї, розділ у шухляді).
-
У переносному значенні — етап, період у житті людини, суспільства, історії, що має певні відмінні риси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розділ, р. розділу, д. розділові, з. розділ, о. розділом, м. розділі, к. розділе