радіоелектронний

1. Стосовний до радіоелектроніки, пов’язаний із нею; властивий радіоелектроніці.

2. Призначений для генерування, обробки, передавання або приймання електромагнітних сигналів (про прилади, системи, засоби).

3. Сконструйований на основі електронних приладів і призначений для роботи в радіодіапазоні.

Приклади:

Відсутні