Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Р

  • регулювальницький

    1. Стосовний до регулювальника або регулювальниці; властивий їм.

    2. Призначений для регулювання, налагодження роботи механізмів, приладів тощо.

  • регулювальниця

    Жінка, яка здійснює регулювання, налагодження роботи механізмів, апаратів, систем або процесів.

    Спеціалістка, яка займається регулюванням (наприклад, руху, цін, економічних відносин) у певній сфері діяльності.

  • регулювання

    1. Дія за значенням дієслова регулювати; встановлення певних правил, норм або порядку для функціонування, розвитку або контролю чогось.

    2. Приведення механізму, пристрою, процесу тощо у стан, що забезпечує нормальну, бажану або найефективнішу роботу; налаштування.

    3. Спеціальний вплив на економічні, суспільні або правові відносини з метою їх упорядкування, стабілізації або зміни відповідно до певних цілей.

    4. У біології — координований комплекс фізіологічних реакцій, що забезпечують підтримання сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу) та пристосування до змінних умов довкілля.

  • регулювати

    1. Встановлювати певні правила, норми або порядок для функціонування чогось; упорядковувати, направляти хід чого-небудь.

    2. Приводити до потрібного стану, рівня або режиму роботи; налаштовувати, коректувати.

    3. У праві: встановлювати правові норми для певних суспільних відносин; закріплювати щось законодавчо.

    4. У техніці: змінювати за допомогою спеціальних пристроїв (регуляторів) параметри роботи механізму, системи тощо для підтримки їх у заданих межах.

  • регулюватися

    1. Бути предметом регулювання; піддаватися встановленню певних правил, норм, порядку дій або параметрів з метою надання стійкості, узгодженості або контролю.

    2. Бути керованим, спрямовуватися або визначатися певними законами, правилами, механізмами або зовнішніми факторами.

    3. Про механізми, пристрої: мати можливість налаштування, зміни режиму роботи або певних характеристик для досягнення потрібного стану.

  • реглан

    1. Фасон одягу (переважно верхнього), у якому рукав становить єдине ціле з плечовою частиною і вшивається в пройму по косій лінії від пахви до горловини.

    2. Одяг (пальто, светр, куртка тощо), пошитий за таким фасоном.

    3. (За прізвищем англійського генерала) Коротке однобортне пальто з таким кроєм рукава, популярне в XIX столітті.

  • реглет

    1. (поліграфія) Тонка металева пластинка, що використовується у ручному наборі для заповнення порожніх місць у рядку або для утворення пробілів між словами.

    2. (поліграфія) У комп’ютерному верстанні — недрукований елемент сторінки, тонка смужка, що відокремлює колонки тексту або виконує декоративну функцію.

  • регмагліпт

    Регмагліпт — геологічний термін, що позначає характерну борозну або шрам на поверхні гірської породи, утворений внаслідок механічного впливу іншої породи (наприклад, при тектонічному зсуві) або льодовикової діяльності.

    Регмагліпт — у планетології та метеоритиці: заглиблення або відбиток на поверхні метеорита, що виник від удару під час проходження через атмосферу або при зіткненні з іншим тілом.

  • регмен

    Регмен — власна назва, що позначає український музичний гурт, заснований у 2018 році у Львові, відомий еклектичним стилем, що поєднує елементи року, фолку, електронної музики та хіп-хопу.

    Регмен — власна назва, що позначає однойменний дебютний альбом гурту «Регмен», випущений у 2020 році.

  • регнантний

    Регнантний (від лат. regnans — «царюючий, пануючий») — термін, що стосується періоду правління монарха (короля, королеви, імператора тощо) і вказує на час його перебування при владі.

    У більш широкому вжитку — такий, що панує, домінує або переважає в певний період; характерний для конкретної епохи.