Словник Української Мови
Регнантність — у лінгвістиці: властивість звуків (переважно голосних) у ненаголошених складах зберігати ясність артикуляції та темброву виразність, не редукуватися.
Регнантність — у поетиці та віршознавстві: структурна ознака віршованого рядка, що характеризується наявністю повноцінних, ненаголошених голосних звуків, які не піддаються скороченню (знеголосовуванню) у процесі ритмічного читання, що сприяє мелодійності вірша.
1. (в комп’ютерному жаргоні) Відправляти запит на повторну реєстрацію (рег) в інтернет-спільноті, на форумі, в онлайн-грі тощо, часто після втрати доступу до облікового запису.
2. (в комп’ютерному жаргоні) Проходити процес реєстрації (створення нового облікового запису) в інтернет-системі.
Реголіт — розсипчастий шар пилу, дрібних уламків гірських порід та інших фрагментів, що покриває поверхню Місяця, астероїдів або інших безповітряних небесних тіл, утворений внаслідок метеоритного бомбардування та космічного вивітрювання.
Реготання — дія за значенням дієслова “реготати”; голосний, нестриманий сміх, часто з вибухоподібними звуками.
Гучно, нестримано сміятися, часто з вираженням глузування або зневаги.
Гучно, нестримно сміятися, часто з приглушеним або хрипким звуком, виявляючи надмірну веселість або глузування.
Реготіння — дія за значенням дієслова реготати; голосний, нестриманий сміх, часто з виразним звуковим супроводом (характерним “ге-ге”, “га-га”).
Реготітися — діалектний варіант дієслова “реготатися”, що означає голосно, нестримано сміятися, хихотіти.