Реготання — дія за значенням дієслова “реготати”; голосний, нестриманий сміх, часто з вибухоподібними звуками.
реготання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— похмуро питається суворий дід-візник, що стоїть своєю конячкою далеченько од веселого гурту і недочуває слів жартунових, а чує тільки вселюдне реготання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |