Регнантність — у лінгвістиці: властивість звуків (переважно голосних) у ненаголошених складах зберігати ясність артикуляції та темброву виразність, не редукуватися.
Регнантність — у поетиці та віршознавстві: структурна ознака віршованого рядка, що характеризується наявністю повноцінних, ненаголошених голосних звуків, які не піддаються скороченню (знеголосовуванню) у процесі ритмічного читання, що сприяє мелодійності вірша.