Словник Української Мови
Буква
1. Частина одягу, що покриває руку від плеча до кисті або до ліктя.
2. Відгалуження річища ріки, що відходить від основного русла і знову з’єднується з ним далі за течією, або ж протока між островами.
3. Гнучка трубка або шланг для подачі води, повітря, сипучих матеріалів тощо (пожежний рукав, гальмівний рукав).
4. У техніці — деталь у вигляді порожнистої трубки або циліндра, що слугує для з’єднання, захисту чи кріплення частин механізму.
Приклад 1:
Лукашу!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова співучих сіножатей покошені до строф лягли.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 3:
до н. е. Зокрема, фараон Аменемхет III перетворив старий рукав Нілу (араби називали його Бахр-Юсуф — «рукав св. Йосифа») в обвідний канал.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”