Категорія: Р

  • регресивний

    1. Який характеризується регресом, пов’язаний з ним; такий, що веде до регресу, занепаду, деградації.

    2. У фізіології та медицині: такий, що поширюється або проявляється у зворотному, протилежному до нормального напрямку.

    3. У лінгвістиці: такий, що стосується регресивної асиміляції, коли наступний звук впливає на попередній.

    4. У економіці (про податок): такий, що має нижчу ставку для тих, хто має вищі доходи, порівняно з тими, хто має нижчі доходи.

  • регресивність

    1. Властивість або стан, що характеризується рухом назад, відступом від досягнутого рівня розвитку, зниженням складності, ефективності або якості; протилежність прогресивності.

    2. У логіці та математиці: властивість міркування або функціональної залежності, при якій наступний крок або значення визначається попередніми.

    3. У лінгвістиці: властивість мовних явищ (наприклад, асиміляції), при якій наступний звук впливає на попередній.

  • регресивно

    1. У спосіб, що характеризується регресом, рухом назад, від більш високого, розвиненого рівня до нижчого, простішого; протилежно до прогресивно.

    2. У фінансах та економіці — про систему оподаткування або зборів, при якій ставка знижується зі зростанням бази оподаткування (наприклад, доходу).

    3. У лінгвістиці — про артикуляцію звука, що відбувається при русі язика назад, у напрямку до м’якого чи твердого піднебіння.

  • регресійний

    1. Який стосується регресії (у статистиці, економіці, психології тощо), пов’язаний із нею; такий, що описує залежність однієї змінної від іншої або відразу кількох інших.

    2. Який характеризується регресією, тобто рухом назад, відступом, зниженням рівня розвитку або поверненням до більш раннього, простішого стану.

  • регресія

    1. (у психології) Захисний механізм психіки, що проявляється в поверненні до більш ранніх, дитячих форм поведінки, мислення або емоційного реагування в стресових ситуаціях.

    2. (у статистиці та машинному навчанні) Сукупність математичних методів і моделей для прогнозування значень однієї (залежної) змінної на основі значень однієї або кількох інших (незалежних) змінних.

    3. (у біології та медицині) Зменшення проявів хвороби або повільне зворотне розвинення патологічного процесу, наприклад, зменшення розмірів пухлини.

    4. (загальне, книжн.) Рух назад, відступ, зворотний розвиток, погіршення стану чогось у порівнянні з досягнутим раніше рівнем.

  • регресний

    1. (у психології, соціології) Пов’язаний з регресією, такий, що характеризується поверненням до більш ранньої, простішої або менш розвиненої форми, стану чи способу поведінки.

    2. (у економіці, фінансах) Пов’язаний з регресією (статистичним аналізом), що стосується вивчення залежності між змінними, наприклад: регресний аналіз, регресна модель.

    3. (у медицині, біології) Такий, що відступає, зменшується або зникає (про симптоми хвороби, пухлину тощо).

  • регресор

    1. (в психології, психоаналізі) людина, яка внаслідок психічної травми або захисного механізму несвідомо повертається до більш ранньої, дитячої стадії психосексуального розвитку, демонструючи відповідну поведінку та емоційні реакції.

    2. (в техніці, системному аналізі) тест або інструмент (програмний, технічний), призначений для виявлення регресії — появи нових дефектів або повторного виникнення старих після внесення змін у систему, програмне забезпечення тощо.

  • регресувати

    1. Рухатися назад, відсуватися; повертатися до попереднього, часто менш розвиненого або гіршого стану.

    2. У статистиці, економіці та інших науках: демонструвати зв’язок між змінними, при якому зміна однієї величини веде до систематичної зміни іншої (наприклад, регресійний аналіз).

    3. У медицині та біології: зазнавати регресії, тобто зменшення, послаблення або зникнення симптомів хвороби, пухлини тощо.

  • регресуватися

    1. Рухатися назад, повертатися до попереднього, менш розвиненого стану; зазнавати регресу, деградувати.

    2. У статистиці та наукових дослідженнях: демонструвати зв’язок між змінними, при якому зростання однієї величини супроводжується зменшенням іншої.

  • регтайм

    1. Музичний стиль, що виник у США наприкінці XIX століття серед афроамериканців, характеризується синкопованим, «урізаним» ритмом мелодії на тлі суворого, маршоподібного ритмічного супроводу, що став одним з джерел джазу.

    2. Форма музичної композиції, а також танцю, що виконується під таку музику.