Словник Української Мови
1. Встановлення регламенту, тобто системи правил, норм, положень, що регулюють порядок діяльності, проведення чогось, внутрішній розпорядок організації, установи тощо.
2. Процес або результат упорядкування, підпорядкування певним правилам, стандартам або нормам; регулювання.
1. Який стосується регламенту, установлених правил, порядку проведення або організації чого-небудь (переважно офіційних заходів, зборів, засідань).
2. Який відбувається, діє чи виконується згідно з чітко визначеним регламентом, розпорядком або графіком.
1. Такий, що встановлений, упорядкований відповідно до певних правил, положень (регламенту); підпорядкований чіткому порядку, нормі.
2. (У спеціальних галузях) Такий, параметри або характеристики якого визначені технічними нормами, стандартами.
Який стосується регламенту, встановлює певний регламент, порядок; що регулює, упорядковує діяльність або процес за чітко визначеними правилами.
1. Процес встановлення регламенту, тобто системи правил, норм, положень, що визначають порядок діяльності або проведення чогось; упорядкування чогось відповідно до чітких правил.
2. Результат такого процесу — наявність затвердженого, чіткого порядку дій або процедур у певній сфері.
1. Встановлювати певний порядок, правила або норми для чогось; регулювати діяльність, процеси чи відносини за допомогою офіційних положень (регламенту).
2. Підпорядковувати дії, процедури чи поведінку чітко визначеним правилам, інструкціям або стандартам.
1. Бути встановленим, визначеним або упорядкованим відповідно до певних правил, норм або регламенту; регулюватися.
2. Отримувати офіційний статус або чіткий порядок дій через закріплення в нормативному документі (статуті, положенні, інструкції тощо).
Який встановлює регламент, правила або порядок чогось; такий, що регулює, упорядковує діяльність, процес.
Регресант — особа, яка проходить регресійну терапію (психологічну практику, спрямовану на відновлення та перепроживання спогадів з минулих життєвих етапів або, в окремих концепціях, з передбачуваних минулих втілень) з метою психологічного зцілення або самопізнання.
Регресант — у регресійному гіпнозі або відповідних психотерапевтичних методиках: суб’єкт (пацієнт або клієнт), який занурюється в стан, що дозволяє відтворити в пам’яті події раннього дитинства або, за припущенням, спогади з «минулих життів».
1. У цивільному праві — особа, яка має право на регрес (право зворотного вимогу), тобто суб’єкт, що сплатив борг за іншу особу й отримав право вимагати від неї відшкодування витраченої суми.
2. У страхуванні — страховик, який сплатив страхове відшкодування потерпілому й отримав право вимагати його від особи, відповідальної за заподіяні збитки.