ритм

Значення

1. Періодичне чергування, повторення яких-небудь елементів (звуків, рухів, явищ тощо), що відбувається з певною послідовністю, частотою; розмірений темп, стрій.

2. У музиці: організація музильного часу, закономірне чергування сильних і слабких часток, тривалостей звуків і акцентів.

3. У віршуванні: періодичне повторення в строфі певних звукових елементів (наголошених і ненаголошених складів, пауз, рим), що створює внутрішню музичну структуру вірша.

4. У образотворчому мистецтві та архітектурі: організоване чергування або повторення композиційних елементів (ліній, форм, об’ємів, кольорових плям), що створює відчуття руху, динаміки або гармонії.

5. У фізіології: закономірне чергування різних фаз у складній послідовності функціональних процесів у живому організмі (наприклад, серцевий ритм, ритми мозку).

Правопис та відмінювання

Походження слова (Етимологія)