1. Такий, що відбувається з однаковими проміжками часу або з однаковою швидкістю; ритмічний, рівномірний.
2. Покійний, без поспіху; стриманий, урівноважений (про спосіб життя, дії, поведінку тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що відбувається з однаковими проміжками часу або з однаковою швидкістю; ритмічний, рівномірний.
2. Покійний, без поспіху; стриманий, урівноважений (про спосіб життя, дії, поведінку тощо).
Приклад 1:
За ними — розмірений гуркіт барабанів — йшло турецьке військо. Осмаленим, втомленим козакам остобісіла війна, хотілося додому, декотрі намагалися переплисти на той бік голі — нехай вам риба й коші, їх виловлювали, парили канчуками.
— Франко Іван, “Мойсей”