Медичний метод візуального огляду зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки за допомогою спеціального приладу — отоскопа.
Категорія: О
-
отосний
1. (у геодезії) що стосується отосу — системи координат, яка використовується для топографічних зйомок та створення карт на території України.
2. (у картографії) пов’язаний із зональною системою плоских прямокутних координат, що застосовується для зображення земної поверхні на площині в певній проекції (наприклад, проекції Гаусса-Крюгера).
-
отосовий
1. Стосовний до ОТОС (Організації Традиційного Суспільства) — громадського об’єднання, що діяло в Україні на початку 2000-х років та пропагувало ідеї традиційних цінностей, зокрема через однойменний інтернет-портал.
2. Пов’язаний із діяльністю, ідеологією або членами цієї організації.
-
от-от
1. Прислівник, що вказує на безпосередню близькість у часі або просторі, на те, що щось ось-ось має статися, з’явитися або відбутися.
2. Виражає найближчий, миттєвий наступ дії або стану, часто з відтінком очікування або нетерпіння.
-
ототожненість
1. Властивість або стан ототожнення, ідентифікації; повна тотожність, збіг якостей, ознак або сутності когось, чогось із кимось, чимось іншим.
2. (У психології, соціології) Процес та результат усвідомлення індивідом своєї приналежності до певної соціальної, етнічної, професійної чи іншої групи, що формує його самосвідомість; ідентичність.
-
ототожнення
1. Дія за значенням дієслова “ототожнювати”; встановлення тотожності, повної схожості або тотожності між кимось, чимось; сприйняття когось або чогось як того самого, що й інший об’єкт.
2. (У психології) Механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому індивід у своїх переживаннях, поглядах, поведінці повністю або частково уподібнюється іншій особі (реальній, ідеальній або уявній).
3. (У соціології, філософії) Процес, в результаті якого індивід або група починає відчувати себе єдиним цілим з іншою особою, групою, соціальним інститутом або ідеєю.
4. (У логіці, математиці) Встановлення тотожності, логічної рівності між двома об’єктами, поняттями або виразами.
-
ототожнити
1. Встановити повну тотожність, рівність між кимось або чимось; вважати когось, щось таким, що не відрізняється від іншого.
2. Визнати когось, щось за того самого, за те саме; ідентифікувати.
3. Установити або визнати тотожність, спільність своїх поглядів, інтересів тощо з кимось, чимось.
-
ототожнитися
1. Визначити себе як тотожного з кимось або чимось, уподібнити себе комусь або чомусь за якимись ознаками, вважати себе повністю або частково співвідносним з іншою особою, явищем або поняттям.
2. У психології — несвідомо наслідувати, приймати як власні риси, ставлення або моделі поведінки іншої людини (часто значущої), що є механізмом становлення особистості.
3. У філософії та логіці — встановити або визнати повну тотожність, однаковість між собою та іншим суб’єктом або поняттям.
-
ототожнювання
Процес або результат встановлення тотожності, повної відповідності між двома або більше об’єктами, поняттями, явищами або особами, коли їх сприймають як одне ціле.
У психології — механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому людина частково або повністю переносить на себе якості, риси, переживання або моделі поведінки іншої людини чи групи.
У логіці та математиці — встановлення тотожності, логічної рівності між двома виразами або поняттями, що доводить їх взаємозамінність у певному контексті.