Словник Української
Довга дерев’яна жердина, що кріпиться одним кінцем до передка воза або саней, а іншим — до запряженої коні чи іншої тяглової тварини, слугуючи для керування та утримання її в упряжці.
Назва довгої та тонкої деталі, предмета, що своєю формою нагадує таку жердину (наприклад, частина якірного пристрою, довгий дрюк тощо).
Оглух — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Який втратив слух, став глухим (про людину або тварину).
2. Який перестав реагувати на певні звуки, звик до них і не помічає (переносно).
3. Який затих, перестав звучати або в якому припинилися звуки (переносно, часто про місцевість).
1. Стан, коли людина втратила слух або має значне його послаблення; глухота.
2. Переносно: байдужість, несприйнятливість до чого-небудь (наприклад, до благань, прохань, критики).
1. Втратити слух, стати глухим.
2. Переносно: перестати реагувати, стати байдужим до чогось, навмисно не звертати уваги.
Втратити слух, стати глухим.
Тимчасово втратити чутливість слуху внаслідок сильного звукового впливу, закладеності вух тощо.
Перен. Стати байдужим, нечутливим до чогось, перестати звертати увагу (на застереження, благання, критику).
1. Втратити слух, стати глухим.
2. Переносно: стати байдужим, нечутливим до чогось, перестати реагувати на щось.
Втратити слух, стати глухим.
Стати менш чутливим до звуків, перестати реагувати на них (переносно).
1. Дія за значенням дієслова “оглушати” — позбавлення слуху на певний час, викликання тимчасової глухоти внаслідок сильного звукового, механічного або психічного впливу.
2. (мед., термін) Порушення слухового сприйняття, що характеризується підвищенням порогів чутності звуків, часто внаслідок ушкодження звуковосприймаючого апарату внутрішнього вуха або слухового нерва.
3. (перен.) Сильне психічне враження, здивування або нерозуміння, що призводить до тимчасової втрати здатності ясно мислити або реагувати.
1. Позбавляти слуху, робити глухим (тимчасово або постійно).
2. Викликати дуже сильне звукове відчуття, що тимчасово приглушує слух або сприйняття інших звуків; заглушувати своїм шумом, гуркотом.
3. Перен. Сильно вражати, приголомшувати (про явище, подію, новину тощо).